розметати

розметати
раскідаць, разваліць

Старабеларускі лексікон: Падручны перакладны слоўнік. - Менск: Беларускае выдавецтва Таварыства «Хата». . 1997.

Нужно сделать НИР?

Смотреть что такое "розметати" в других словарях:

  • розметати — розмета/ю, розмета/єш і розмечу/, розме/чеш, док., перех. 1) Швидко або з силою розкидати що небудь у різні боки. || Зруйнувати, розвалити що небудь, кидаючи в різні боки його частини. || безос. || Рознести, розвіяти в різні боки (хмари, дим і т …   Український тлумачний словник

  • розметати — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • розметати — мечу, чеш, Пр. Розкидати, розкинути …   Словник лемківскої говірки

  • про — (1) Предлог с вин. пад. 1. При обозначении лица или предмета, на который направлена чья л. речь, мысль, чувство о, об: И начяша князи про малое „се великое“ млъвити, а сами на себѣ крамолу ковати. 19. 1194: Святославъ позва братью свою въ Роговъ …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • бѣль — БѢЛ|Ь (4*), И с. собир. Беличий мех: дворъ жь кнѩжь разграбиша бещисленоѥ множьство злата и сребра кунами и бѣлью. ЛЛ 1377, 58 (1068); и повелѣ Володимеръ метати паволокы фофудью. и ѡрничѣ. бѣлъ. люде(м) Там же, 96 об. (1115); и повелѣ Володимеръ …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • величьство — ВЕЛИЧЬСТВ|О (150), А с. 1.Величина: что оубо Саоулоу поможе величьство и высота тѣла ѥго? (τὸ μέγεϑος) ГА XIII XIV, 81г; ˫Ависѩ звѣзда на западѣ... и бѣ величьство(м) паче ины(х) звѣздъ. ЛЛ 1377, 153 об. (1223); Тъ бѣ ѡ(т) кюринѣ иже в любвии. и… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • орьниць — ОРЬНИЦ|Ь (3*), А с. Вид ткани: тълстии. чьрнаго орницѧ свиты ѹчѧщены. УСт к. XII, 224; и повелѣ Володимеръ метати паволокы. фофудью и ѡрничѣ. бѣль. ЛЛ 1377, 96 об. (1115); и повелѣ Володимеръ рѣжючи паволокы. орници [в др. сп. орниче] бѣль.… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • розвихрити — рю, риш, док., перех. Здійняти вихором. || Розтріпати, розметати в різні боки …   Український тлумачний словник

  • розметаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розметати. || розме/тано, безос. присудк. сл …   Український тлумачний словник

  • розфуряти — яю, яєш, недок., зах. Розкидати, розметати …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»